Зміст
Середина липня 2026 року проходить на тлі різкого загострення одразу кількох міжнародних криз. Для України головними темами залишаються російські повітряні удари, кадрові зміни у владі, посилення оборонної співпраці з європейськими партнерами та невизначеність щодо можливого відновлення мирних переговорів. У світі увага зосереджена на бойових діях між США та Іраном, ситуації навколо Ормузької протоки, падінні технологічних акцій і природній катастрофі в Китаї.
Інформація наведена станом на день 17 липня 2026 року. Через швидкий розвиток подій окремі дані щодо постраждалих, наслідків атак і політичних рішень можуть уточнюватися.
Україна знову зазнала масованих російських атак
У ніч проти 17 липня Росія атакувала кілька українських регіонів ракетами, керованими авіабомбами та безпілотниками. За інформацією, оприлюдненою президентом Володимиром Зеленським, унаслідок ударів загинули щонайменше четверо цивільних, ще близько двадцяти людей отримали поранення.
Під вогнем опинилися Одеська, Запорізька, Харківська та інші області. В Одесі російська атака забрала життя жінки, яка перебувала у парку разом із дітьми. У Запоріжжі повідомлялося про загиблих і численних постраждалих унаслідок удару по міській території.
Окремий удар було завдано по портовій інфраструктурі Миколаєва. За даними українських прокурорів, російський безпілотник пошкодив три цивільні судна під іноземними прапорами. Двоє громадян України, які перебували на одному із суден, загинули. Атака на цивільне судноплавство вкотре показала, що небезпека поширюється не лише на прифронтові території, а й на логістичні та експортні маршрути України.
Напередодні, 16 липня, російські та українські удари по населених пунктах з обох боків фронту призвели щонайменше до тринадцяти смертей. Зокрема, російська керована авіабомба влучила у Запоріжжя, де загинули троє людей і були поранені п’ятнадцять.
Кадрові зміни спричинили політичну напругу
Однією з найбільш обговорюваних внутрішньополітичних подій стало звільнення міністра оборони Михайла Федорова. Це рішення президента викликало протести в Києві та інших містах. Учасники акцій закликали повернути Федорова на посаду, наголошуючи на його внеску в розвиток військових технологій, безпілотних систем і цифровізацію оборонного сектору.
Причиною відставки, за повідомленнями міжнародних агентств, стали суперечності між Федоровим і головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським щодо темпів реформ та організації технологічної модернізації армії. Тимчасово керувати Міністерством оборони доручили Євгенію Хмарі, який до цього виконував обов’язки керівника Служби безпеки України. Його кандидатуру ще має розглянути парламент.
Політична дискусія посилилася після того, як про відставку оголосив один із керівників українського напряму безпілотної війни Павло Єлізаров. Для влади це створює складне завдання: провести кадрове оновлення, не втративши довіру військових, технологічних команд і суспільства.
Паралельно в Україні змінився прем’єр-міністр. Посаду глави уряду отримав Сергій Корецький — управлінець із досвідом роботи у великих державних енергетичних компаніях. Серед його головних викликів називають підготовку до опалювального сезону, захист енергосистеми, підтримку економіки та нарощування оборонного виробництва.
Велика Британія допоможе профінансувати винищувачі Gripen
Важливою новиною для української оборони стала заява Великої Британії про виділення 300 мільйонів євро на підтримку проєкту постачання Україні шведських винищувачів Gripen.
Очікується, що кошти допоможуть сформувати ескадрилью із шістнадцяти бойових літаків. Проєкт реалізовуватиметься у співпраці Великої Британії та Швеції. Такі винищувачі можуть посилити протиповітряну оборону, перехоплення російських ракет і можливості української авіації на полі бою.
Крім того, Україна разом із дев’ятьма європейськими країнами оголосила про створення коаліції для розвитку спільної системи протиракетної оборони. До ініціативи приєдналися Данія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція та Велика Британія. Йдеться про розроблення відносно недорогих протиракет, які можна буде виробляти у великих кількостях.
Український досвід протидії російським балістичним ракетам розглядається як ключовий для цього проєкту. За кілька днів до цього українські сили ППО повідомили про перехоплення п’яти російських балістичних ракет, хоча частина інших повітряних цілей усе ж досягла Києва.
Швидкого відновлення переговорів із Росією не очікується
У Кремлі заявили, що наразі немає безпосередніх перспектив поновлення мирних переговорів з Україною. Речник російського президента Дмитро Пєсков повідомив, що Москва нібито залишається відкритою до переговорів і позитивно оцінює посередницькі пропозиції Туреччини, однак підготовка нового раунду зустрічей поки не ведеться.
Ці заяви пролунали на тлі продовження російських атак і посилення українських ударів по військовій, енергетичній та логістичній інфраструктурі Росії. Україна також створює окреме командування далекобійних операцій, яке має координувати застосування засобів ураження великої дальності.
Таким чином, дипломатичні перспективи залишаються невизначеними. Поки сторони нарощують військові можливості, реальних ознак переходу до сталого переговорного процесу немає.
США та Іран розширюють взаємні удари
Головною міжнародною кризою 17 липня стало подальше загострення конфлікту між США та Іраном. Сполучені Штати розширили повітряну кампанію, завдавши ударів по мостах, енергетичних об’єктах та інфраструктурі одного з ключових іранських портів.
Американська влада намагається змусити Тегеран послабити обмеження судноплавства в Ормузькій протоці. Через цей морський маршрут проходить значна частина світових поставок нафти, тому будь-яке порушення руху танкерів безпосередньо впливає на ціни енергоносіїв та економічну стабільність.
Іран у відповідь повідомив про удари по американських об’єктах на Близькому Сході. За твердженням Тегерана, цілями стали бази у Кувейті та Бахрейні, радіолокаційний об’єкт в Омані, а також американська військова інфраструктура поблизу сирійського Ет-Танфа. У столиці Катару Досі також чули вибухи, а місцева влада повідомила про поранення дитини уламками.
Тимчасові домовленості, які мали зупинити бойові дії, фактично зірвалися після атак на судна в Ормузькій протоці та відновлення американських авіаударів. Жителі Ірану повідомляють про зростання тривоги, економічні труднощі й невпевненість щодо подальшого розвитку війни.
Світові ринки падають через розпродаж технологічних акцій
На фінансових ринках 17 липня відбулося різке падіння акцій виробників мікросхем і технологічних компаній. Розпродаж почався в Азії, після чого поширився на європейські майданчики та американські ф’ючерси.
Індекси в Японії та на Тайвані в моменті втрачали до 6%. Ф’ючерси на Nasdaq знижувалися приблизно на 2%, а інвестори почали переглядати очікування щодо тривалості буму, пов’язаного зі штучним інтелектом.
Додатковим фактором нестабільності залишається війна навколо Ірану та Ормузької протоки. Через побоювання щодо перебоїв у постачанні нафти її вартість за тиждень зросла більш ніж на 10%. Подорожчання енергоносіїв може прискорити інфляцію та змусити центральні банки обережніше знижувати процентні ставки.
Зсув ґрунту в Китаї змусив евакуювати понад тисячу людей
У китайському місті Чунцін потужний зсув ґрунту засипав житлові будинки. З небезпечної території евакуювали понад 1100 мешканців.
На місці працюють рятувальники, які розбирають завали та перевіряють пошкоджені будівлі. Подія сталася після інтенсивних опадів у гірській місцевості. Інформація про остаточну кількість загиблих або зниклих безвісти на момент публікації уточнювалася.