Зміст
Аутоімунний гастрит — це хронічне захворювання шлунка, при якому імунна система помилково атакує власні клітини слизової оболонки. Через це поступово порушується вироблення шлункового соку та важливого білка, необхідного для засвоєння вітаміну B12. Хвороба розвивається повільно, часто протягом багатьох років, а на ранніх стадіях може взагалі не викликати жодних симптомів.
Попри те, що аутоімунний гастрит зустрічається значно рідше за гастрит, спричинений бактерією Helicobacter pylori, він потребує своєчасної діагностики та регулярного медичного контролю. Без лікування захворювання може призвести до розвитку дефіциту вітаміну B12, анемії та інших ускладнень.
Як виникає аутоімунний гастрит
У нормі імунна система захищає організм від бактерій, вірусів та інших чужорідних агентів. При аутоімунному гастриті вона починає виробляти антитіла проти парієтальних клітин шлунка та внутрішнього фактора Касла.
Парієтальні клітини відповідають за вироблення соляної кислоти, яка необхідна для перетравлення їжі. Крім того, вони синтезують внутрішній фактор Касла — спеціальний білок, без якого вітамін B12 практично не засвоюється в кишечнику.
Поступове руйнування цих клітин призводить до:
- зниження кислотності шлункового соку;
- порушення травлення;
- дефіциту вітаміну B12;
- атрофії слизової оболонки шлунка.
Саме тому аутоімунний гастрит часто називають атрофічним аутоімунним гастритом.
Причини розвитку захворювання
Точні причини виникнення хвороби поки що не встановлені. Вважається, що важливу роль відіграє спадкова схильність у поєднанні з порушеннями роботи імунної системи.
Часто аутоімунний гастрит поєднується з іншими аутоімунними захворюваннями, серед яких:
- аутоімунний тиреоїдит;
- цукровий діабет 1 типу;
- вітіліго;
- хвороба Аддісона;
- ревматоїдний артрит;
- целіакія.
Наявність одного аутоімунного захворювання підвищує ризик розвитку інших.
Основні симптоми
На початкових стадіях людина може не відчувати жодного дискомфорту. Перші прояви нерідко з’являються лише тоді, коли значна частина слизової вже зазнала змін.
Найчастіше пацієнти скаржаться на:
- важкість після їжі;
- швидке насичення;
- здуття живота;
- нудоту;
- відрижку;
- погіршення апетиту;
- дискомфорт або тупий біль у верхній частині живота.
Якщо розвивається дефіцит вітаміну B12, виникають додаткові симптоми:
- постійна слабкість;
- швидка втомлюваність;
- запаморочення;
- блідість шкіри;
- поколювання або оніміння рук і ніг;
- порушення координації;
- проблеми з пам’яттю та концентрацією уваги;
- задишка навіть при незначному фізичному навантаженні.
Саме неврологічні прояви часто стають причиною звернення до лікаря.
Як діагностують аутоімунний гастрит
Для встановлення діагнозу лікар оцінює симптоми, збирає анамнез та призначає комплексне обстеження.
До основних методів діагностики належать:
- гастроскопія (ФГДС) з біопсією слизової;
- загальний аналіз крові;
- визначення рівня вітаміну B12;
- аналіз на антитіла до парієтальних клітин;
- аналіз на антитіла до внутрішнього фактора Касла;
- визначення рівня гастрину;
- дослідження кислотності шлункового соку.
Також лікар може рекомендувати обстеження на інші аутоімунні захворювання.
Лікування аутоімунного гастриту
Повністю вилікувати аутоімунний гастрит сучасна медицина поки що не може. Лікування спрямоване на попередження ускладнень, усунення симптомів та компенсацію дефіциту поживних речовин.
Терапія може включати:
- ін’єкції або препарати вітаміну B12;
- лікування анемії;
- корекцію дефіциту заліза та фолієвої кислоти;
- препарати для покращення травлення за показаннями;
- регулярне спостереження у гастроентеролога.
Якщо одночасно виявлено інфекцію Helicobacter pylori, лікар може призначити її ерадикацію.
Особливості харчування
Спеціальної дієти, яка могла б вилікувати аутоімунний гастрит, не існує. Проте правильне харчування допомагає зменшити навантаження на шлунок та покращити самопочуття.
Рекомендується:
- харчуватися невеликими порціями 4–5 разів на день;
- уникати дуже гарячої або холодної їжі;
- обмежити алкоголь;
- відмовитися від куріння;
- мінімізувати надмірно гострі, копчені та смажені страви;
- вживати достатню кількість білків, овочів та фруктів.
Раціон бажано підбирати індивідуально разом із лікарем або дієтологом.
Можливі ускладнення
Без належного контролю аутоімунний гастрит може призвести до серйозних наслідків.
Серед можливих ускладнень:
- В12-дефіцитна (перніціозна) анемія;
- незворотні неврологічні порушення;
- дефіцит заліза;
- виражена атрофія слизової оболонки шлунка;
- утворення нейроендокринних пухлин;
- підвищений ризик розвитку аденокарциноми шлунка.
Саме тому людям із підтвердженим діагнозом рекомендується проходити регулярні ендоскопічні обстеження відповідно до рекомендацій гастроентеролога.
Профілактика
Оскільки захворювання має аутоімунну природу, специфічної профілактики не існує. Водночас можна знизити ризик розвитку ускладнень завдяки ранньому виявленню хвороби.
Особливо уважними варто бути людям, які мають інші аутоімунні захворювання або випадки аутоімунного гастриту серед близьких родичів.
Регулярні профілактичні огляди, своєчасне лікування дефіциту вітаміну B12 та дотримання рекомендацій лікаря допомагають підтримувати хорошу якість життя навіть при хронічному перебігу захворювання.
Аутоімунний гастрит — це хронічне захворювання, яке виникає через збій у роботі імунної системи та поступово призводить до атрофії слизової оболонки шлунка. Найбільшу небезпеку становлять дефіцит вітаміну B12, розвиток анемії та підвищений ризик деяких захворювань шлунка. Своєчасна діагностика, регулярний медичний контроль і правильно підібране лікування дозволяють запобігти більшості ускладнень і зберегти високу якість життя.